 | Володимир МАКАРЕНКО (1943)Владимир МАКАРЕНКО • Volodymyr MAKARENKOВолодимир Макаренко народився в селі Ново-Пушкарівка, Дніпропетровська область в 1943. Найвідоміший Український художник-нонконформіст. В 1963 закінчив навчання в Дніпропетровському художньому училищі, де навчався в майстерні Якова Петровича Калашника (1927-1969). Після того як Калашник припинив викладати в училищі і відкрив свою студію при палаці Студентів в Парку ім. Т.Г.Шевченко, Макаренко, Гуменюк, Фоменок, та Підгорний продовжували відвідувати приватну студію. За дипломну роботу «У блакитному краї» виконану в манері «геометричного реалізму» Макаренко був звинувачений у формалізмі, картина була знищена а художник позбавлений можливості продовжувати навчання в Україні. Переїхав у Ленінград, де в 1963 поступив на монументальний факультет Вищої Школи Монументального Мистецтва ім. Мухиної. В Ленінграді познайомився та приватно навчався в студіях Натана Альтмана та Павла Кондратьева. Знайомиться з Михайлом Шемякиним і захоплюється його творами. Також знайомиться з наступними художниками та їх творами - Рухін, Мішин, Єсауленко, Багурін, Янкілевський, Немухін та Целков. Закінчив навчання в 1969 та одержав диплом художника монументального розпису. Того ж року став членом неформальної організації художників-нонконформістів, відомої на Заході як «Петербурзька група».
В 1973 Макаренко був вимушений покинути Ленінград і переїхати до Талліна, де він знайомится з Естонськими художниками Винт, Ляпин, Кормашов та виставляється у спільних групових виставках. В 1974 Макаренко разом з Гуменюком, Сазоновим і Стрельніковим бере участь у виставці українських художників-нонконформістів в Москві в квартирі Сичових. В 1976 пройшла перша персональна виставка Макаренка в Парижі в галереї Hardy. Також в 1976 роботи Макаренка експонуються на одній з найвідоміших виставок художників – нонконформістіф на Заході – La Peinture russe contemporaine в Палаці конгресу в Парижі (В каталозі виставки акварель Макаренка з колекції А. Глейзера). Живучи в Талліні, Макаренко працював кочегаром, тому що відмовився вступати в спілку художників. Малював у маленькій майстерні та деколи одержував замовлення на ілюстрації до журналів та газет. З 1973 по 1980, кожного року подавав документи на виїзд до Франції, проте одержував одну і ту ж відповідь «Нет надобности». Зрештою в 1981 переїхав в Париж.
Провів виставки в Парижі, Торонто , Вінніпезі, Стокгольмі, Метці, Чікаго, Нью-Йорку, Вашингтоні, Дортмунді, Бремені, Тулузі, Лілі, та Баден-Бадені. Співпрацює з галереями Galerie Saint-Leger, Франція, Turm-Galerie-Bonn, Німеччина, Galerie Noordeinde, Голандія, Alla Rogers Gallery та Artfira Gallery, США, KUMF Gallery, Канада. В 1987 одержав Срібну медаль міста Париж за мистецький доробок (Medaille d`Argent de la Ville de Paris pour la contribution au developpement de l`Art de France). Макаренко живе і працює в Парижі.
Жан-Клод Маркаде в передмові до каталогу виставки Макаренка в Парижі в 1990 в Modern Art Gallery називає стиль Макаренка «орфізм» де головною формотворчою складовою є світло. Мистецтвознавець вважає, що живопис Макаренка перетікає від безпредметного в предметне, створюючи композиції, що нагадують роботи Роберта та Соні Делоне. Галина Скляренко називає стиль Макаренка символічним романтизмом. Дмитро Горбачов характеризує творчісь Макаренка, як синтез традицій і модернізму. Проте сам автор називає свій стиль «метафізичним синтетизмом».
|
