Архів новин
29.06.2010 Національний військово-морський музей
4 липня в Севастополі до дня ВМС України відкриється Національний військово-морський музей.
Музей буде знаходитись в приміщенні Михайлівського равеліна, що є пам’ятником архітектури ХІХ століття. В експозиції музею, розташованої у 30 виставкових залах загальною площею 2000 квадратних метрів, буде відтворено історію міста-героя Севастополя починаючи від періоду Першої Світової війни. Меценат проекту – автор виставкового комплексу «Музей Шеремєтьєвих», відомий український меценат та колекціонер, Олексій Шеремєтьєв.
17.06.2010 Слава України: Сакральні Образи XI – XIX Століть
В Нью-Йоркському Музеї Біблійного Мистецтва відкриється виставка Слава України: Сакральні Образи XI – XIX Століть. В експозиції – 60 ікон та предметів з колекцій Монастиря Києво-Печерська Лавра та Львівського Національного Музею. Виставку організував Грег Гуроф, президент фундації міжнародного мистецтва та освіти (The Foundation for International Arts & Education) за підтримки Роберта та Сандри Бовден (Robert and Sandra Bowden) та US-Ukraine Business Council. До виставки надруковано каталог що містить дві наукові статті про українську іконографічну школу та 77 кольорових ілюстрацій (каталог - 176 сторінок). Виставка пройде від 18 червня по 12 вересня, 2010. Подальша інформація на сайті www.mobia.org
31.05.2010 ЯКЩО/ ЕСЛИ/ IF
українське мистецтво після Помаранчевої роволюції
В PERMM Музеї Сучасного Мистецтва з 21 травня по 10 липня проходить виставка сучасного українського мистецтва «На Зламі» - українське мистецтво після Помаранчевої роволюції. 30 художників представили більш як 100 творів. Куратор виставки – Катерина Дьоготь. Подальша інформація www.permm.ru
23.04.2010 Олександр Меламід
О Боже
Російський художник-концептуаліст Олександр Меламід відкриє свою персональну виставку в галереї Phillips de Pury & Company у Лондоні. В експозицію, яка складається з 30 картин, увійдуть портрети повного зросту таких зірок хіп-хопу як Snoop Doggy Dog, 50 Cent, Kanye West, а також картини, що були створені художником в 2008-2010 роках, які зміщують акцент від зірок до людей менш відомих. Це портрети ватиканських священників та нью-йоркських равінів, російських олігархів, скульптур античного Риму, тварин та каміння. Меламід наголошує на іронічності та «нон-конформізмі» своїх творів, що теж включають автопортрет художника, зображеного Богом. Сам автор коментує, що «художник – це творець непорозуміння, містифікації та абсурдного».
Для Меламіда, що бачив знищення своїх творів під час Бульдозерної виставки, наслідки падіння комунізму стали зрозумілими лише після колапсу Російської Комуністичної Імперії. Цей колапс показав утопію радянської ідеї створити «Нову людину». 20 років після Перестройки, Марксистські вчення, теорії Фрейда, ідеї екзистенціалізму та інші «ізми» ослабли, залишивши прогалину фрагментації та плюралізму. Для багатьох людей покоління Меламіда ця прогалина та зневіра супроводжуються відчуттям провини, що саме вони були «джигадистами» невірної справи.
В світі де мистецтво оцінюють по тому, наскільки воно підтверджує увірування споживача, роль художника зміщується від «провісника» до «творця». Портрети Меламіда промовляють про такі світові явища, як звеличення, зміни та занепад. Зокрема релігійні та політичні увірування та переконання, слава, філософія, краса, сліпота та природа світу. На вернісажі Меламід проведе перформанс, під час якого продемонструє цілющу силу мистецтва.
Олександр Меламід народився в 1945 році, емігрував у 1977 році та став відомим в США працюючи в дуеті з Віталієм Комаром. Разом вони створили Соц Арт, російську версію поп-арту, як сатиру на соц-реалізм. Впродовж їхньої мистецької співпраці, що тривала майже 40 років, художники здобули славу за свою революційність та бунтарність. Комар з Меламідом познайомились під час заняття анатомічного рисунку в московському моргу. Свою першу виставку художники організували в кафе Блакитний Птах в Москві в 1967 році. В 1974 році вони зробили виставку Рай, на відкритті якої глядачі, що знаходились в московській квартирі та будучи оточеними світильниками та скульптурними фігурами різних стилів, повинні були слухати радянське радіо. Невдовзі офіційна влада заборонила цю виставку. Роком пізніше, Комар та Меламід взяли участь у Бульдозерній виставці – експозиції на майдані, що була знищена офіційною владою бульдозерами. За участь у цих виставках художників виключили з московської спілки художників.
В лютому 1976 року відбулась перша виставка Комара та Меламіда в США в галереї Рональда Фельдмана в Нью-Йорку. Виставка під назвою «Біографії наших сучасників» одержала гучні відгуки преси та зробила художників відомими на Заході. Комар та Меламід двічі намагались одержати візу в США та радянська влада їх не випускала. Як наслідок, художники створили свою власну державу, котру назвали Транс Держава, що мала свою конституцію, алфавіт, мову, паспорт, гроші та прикордонні вежі. Врешті художникам дозволили емігрувати в Ізраїль, звідки вони переїхали в Нью-Йорк у 1978 році. Цього ж року відбулась перша музейна виставка художників під назвою «Комар та Меламід: Матриця 43», що відбулась в Wadsworth Atheneum Museum of Art у місті Гартфорд, Конектикут. В 1982 році художники провели свою наступну виставку в галереї Рональда Фельдмана під назвою Соц Арт. Ця виставка була дуже успішною і через рік твори Комара та Меламіда були куплені Нью-Йоркськими музеями Метрополітен та Музеєм Сучасного Мистецтва (MoMA). Незабаром роботи художників придбали музей Гугенгайм в Нью-Йорку та Музей Вікторії та Альберта в Лондоні. Впродовж своєї мистецької кар’єри, дует провів більш як 60 персональних виставок у різних галереях та музеях світу.
Один із найвідоміших проектів художників – «Вибір народу» (People’s Choice), був заснований на опитуванні проведеному в кінці 1990-х років в 17 країнах світу для визначення мистецького смаку споживачів.
В 2003 році дует Комар та Меламід – розпався. Син Меламіда – Ден, познайомив батька із зірками хіп-хопу. Меламід так захопився суб-культурою та соціальним прошарком хіп-хопу, що почав малювати портрети багатьох виконавців.
В 2008 році Меламід жив та працював у Римі впродовж восьми місяців, де малював портрети ватиканських священнослужителів а також захоплювався античними скульптурами та руїнами. Наголошуючи на силі краси своїх художніх творів, Меламід відзначає той факт, що рідко коли художник знає або розуміє тих, кого зображає.
Картини до виставки можна переглянути на сайті: www.phillipsdepury.com
15.02.2010 Колекція російського мистецтва Крістіана Брінтона
В 1941 Кристиан Бринтон подарил свою коллекцию восточно Европейского искусства Музею Изобразительных Искусств города Филадельфия. Американский куратор и арт критик, Кристиан Бринтон (1870-1942) организовал выставку модерного русского искусства в городе Вильмингтон, штат Делавер в 1932. На протяжение своей 35-ти летней карьеры, Бринтон опубликовал более чем 200 публикаций по искусству. Недавно Филадельфийский Музей Изобразительных Искусств выставил 20 картин из коллекции Бринтона. В экспозиции работы Давида Бурлюка, Бориса Григорьева, Ивана Дабровского, Виктора Пальмова, Николая Циковского, Бела Кадара.
03.01.2010 Музей Сучасного Образотворчого Мистецтва України
17 грудня у Києві пройшли урочистості з нагоди відкриття у новому власному приміщенні площею понад 3,5 тисячі квадратних метрів першого в нашій державі приватного МУЗЕЮ СУЧАСНОГО ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ.
До уваги гостей вернісажу - твори 500 вітчизняних майстрів, які представляють майже усі художні течії, напрями і мистецькі школи, що діяли в Україні у минулому та на початку нинішнього століття.
Музейна колекція, власником якої є бізнесмен і меценат Сергій Цюпко і яка налічує понад 4500 тисячі унікальних експонатів, є однією з найповніших і репрезентативних збірок українського живопису, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва ХХ–ХХІ століть.
За словами організаторів проекту - це найбільший приватний Музей України, який представляє всю художню палітру цього періоду, а культурно-мистецька цінність творів, які збиралися протягом 20 років, є безперечною і дає усі підстави стати національною гордістю України. Фонд Музею постійно поповнюється завдяки роботі з авторами, колекціонерами і музейним науково-дослідницьким експедиціям регіонами України.
Серед робіт, що представлені на відкритті – твори класиків українського мистецтва, представників сучасного покоління митців. Більшість з художників відомі як в Україні, так і за її межами: Василь Хмелько, Іван Кавалерідзе, Іларіон Плещинський, Іван Труш, Олекса Новаківський, Адальберт Ерделі, Тетяна та Олена Яблонські, Михайло Дерегус, Євген Волобуєв, Петро Столяренко, Федір Захаров, Сергій Григорьєв, Валентин Бернадський, Карло Звіринський, Роман Сельський, Микола Глущенко, Мойсей Вайнштейн, Віктор Зарецький, Ернест Контратович, Любомир Медвідь, Михайло Туровський, Ернест Котков, Борис Рапопорт, Федір Тетянич, Зоя Лерман, Віктор Рижих, Галина Неледва, Олександр Аксінін, Сергій Базілєв, Антон Соломуха, Сергій Гета, Павло Маков, Віталій Шишов, Олександр Сухоліт, Олександр Ройтбурд, Влада Ралко, Володимир Кабаченко, Анатоль Степаненко, Роман Петрук, Зоя Орлова та інші.
«Я колекціоную, щоб зберігати в Україні, показувати людям, виховувати молоде покоління на зразках прекрасних та вічних творчих цінностей. Не хочеться, щоб цілий пласт мистецтва, який є вітчизняним художнім надбанням, був вивезений за кордон або розсіявся по приватним колекціям. Часто говорять, що фундаментальну українську школу в світі не знають, відомі лише імена окремих талановитих художників. Але ж, спочатку цю школу треба зібрати і показати тут, в Україні! Саме це ми і робимо. Сподіваюся, що діти продовжать мою справу», - зазначив перед гостями вернісажу Сергій Цюпко.
У рамках події відбулася презентація зали української ікони кін.XVII-сер.XIX століття (західноукраїнський регіон).
Також на урочистому відкритті гості побачили перформанс молодого одеського митця Олександра Мілова у стилі street art – ескіз до пам’ятника Остапу Бендеру, створений майстром із скотчу, дроту та водопровідної труби.
Музей є меценатським і некомерційним проектом.
Його цілі – пошук, збирання та збереження творів українських митців, котрі були розпорошені по різних регіонах, вивезені за кордон, осіли у приватних колекціях або з інших причин є недоступними і маловідомими широкому загалу.
Музей розташовано на Подолі, у триповерховому будинку.
На першому поверсі, у межах започаткованого раніше проекту «Мистецька мапа України», представлені роботи одеських художників ХХ – початку ХХІ століття.
На другому та третьому поверхах розташована постійно діюча експозиція з власного фонду Музею, що змінюватиметься кожні два роки.
У найближчих планах Музею – відкриття унікального музею українського каменя та дитячої кімнати від благодійного фонду Астрід Ліндгрен, експонування тимчасової виставки харківських художників, продовження виставок молодих і талановитих сучасних митців, а також пересувні виставки за кордоном.
У Музеї працюватиме мистецька бібліотека та лекційна зала (50–60 місць) для проведення теоретично-практичних заходів: майстер-класів, лекцій, семінарів, круглих столів, конференцій із запрошенням українських та іноземних мистецтвознавців, художників, кураторів, галеристів і всіх, кого цікавить стан і проблеми сучасного мистецтва в Україні та його презентація за межами нашої держави.
Музей дбає про зручність та комфорт для своїх відвідувачів: у проекті передбачено невеличку кав’ярню для всієї родини та паркінг. Також Музей обладнано всім необхідним для зручного пересування людей з обмеженими можливостями.
Усю колекцію Музею систематизовано в електронному каталозі, що є важливим джерелом для серйозних наукових досліджень мистецтва України, основою для видання альбомів, книг і створення виставкових проектів. Музей знаходиться на Подолі за адресою вулиця Глибочицька 17.
13.12.2009 Бесіди
Київська галерея виставляє твори українських художників в пентхаузі готелю Acqualine Resort & Spa on the Beach, Маямі Біч, Флорида. Виставка відкрита тільки для приватного перегляду щоденно від 16 до 19 годин. Виставка організована спільно з Karen Lynne Gallery. За подальшою інформацією телефонуйте 305-918-8000.
08.11.2009 ЧЕРЕЗ СТІНУ, ДО ДВАДЦЯТОЇ РІЧНИЦІ ПАДІННЯ БЕРЛІНСЬКОЇ СТІНИ
Нью-Йорк, 10.18.09 – Галерея Арт Некст з приємністю повідомляє про відкриття групової виставки «Через Стіну» за участі сучасних китайських, російських, українських, німецьких та нью-йоркських художників. Виставка триватиме з 12 листопада по 30 грудня в приміщенні Art Next Gallery за адресою 530 West 25th Street, New York. Відкриття виставки відбудеться в четвер, 12 листопада з 18:00 по 20:00.
Від “перестройки” до глобальної фінансової кризи, від Берлінської стіни до Великої Китайської Стіни, від соц-арту до поп-арту, від соціалістичного реалізму до політичного поп-арту – виставка вперше репрезентує твори найвідоміших сучасних художників, котрі досягли світового успіху значною мірою завдяки геополітичним змінам, що відбулися протягом останніх 20 років.
Берлінської стіни більше не існує і її уламки давно стали історичною реліквією. Проте досі існує інша стіна, невидимий мур, як символ брутальності, насильства, авторитарного режиму та людської байдужості. Це стіна, яка обмежує нашу свободу. Зруйнувати Берлінську стіну було нелегко. Проте набагато важче проламати стіну невидиму.
Події останніх 20-ти років, після падіння Берлінської стіни, вплинули на наш стиль життя та спосіб мислення. Теракт 2001 року в Нью-Йорку, знищення Всесвітного Торгового Центру й початок війни з тероризмом, світова фінансова криза, що почалась в 2008 році, – ось лише деякі з низки подій, що призвели до обмеження нашої свободи та стилю життя.
Мистецтво, як найбільш осмислений та складний засіб комунікації, може допомогти націям подолати історичні конфлікти, замкнутість та взаємну недовіру. Твори учасників виставки візуально відображають багатогранні політичні та соціальні події, такі як «стрибок» з комунізму в капіталізм (і навпаки), політичні та культурні кордони, що розділяють об’єднані нації, та роль впливових політичних фігур Заходу і Сходу.
На виставці, зокрема, представлені роботи таких добре знаних художників, як Олександр Меламід і Ай Вейвей (Ai Weiwei), а також арт-спільнота вперше отримає нагоду ознайомитися з мистецьким доробком всесвітньовідомого дизайнера Марка Еко (Marc Ecko). Загалом у виставці візьмуть участь 17 митців із шести країн: Олександр Меламід, Антон Скорубський [Кандинський], Марк Еко (Нью-Йорк), Ілля Чичкан, Олександр Ройтбурд та Юрій Соломко (Україна), Юрій Балашов та Олексій Салманов (Росія), Ай Вейвей, Лао Ліу, Зенг Ліандже, Занг Гонгту, Занг Далі, Джі Шенглі та Чен Веймінг (Китай), Лоренц Гаарман (Німеччина) та Роберт Бері (Ізраїль).
Виставку організовує галерея Арт Некст спільно з artfira.com. Куратори імпрези – Давід Ронг та Олександр Демко. До виставки буде надруковано каталог англійською та китайською мовами. Детальнішу інформацію можна отримати на сайті www.artnextgallery.com або за телефоном 212-206-1668.
01.11.2009 «Ч/Б.5х5»
21 жовтня у Львові відкрився фотоклуб «Ч/Б.5х5»
який має на меті стати осередком як для майстрів фотосправи, так і для починаючих фотографів.
Діяльність фотоклубу розпочала виставка одного із найвідоміших фотомитців України Ігоря Гайдая «Українці. Початок третього тисячоліття» (5 світлин на фасаді та 5 в приміщенні клубу) у рамках постійно діючого арт-проекту «Ч/Б.5x5». Сам Ігор Гайдай став першим членом клубу. В день відкриття на вступ до клубу подало заявки понад 30 фотографів.
Напрямами діяльності фотоклубу стануть : постійно діючий Арт-проект «Ч/Б.5x5» (експозиція змінюватиметься щомісяця), персональні і групові виставки членів клубу, відео-презентації і обговорення портфоліо молодих фотографів, проведення фотоконкурсів, майстер-класи провідних фотомитців, лекції на актуальні теми сучасної світової фотографії, слайд-шоу в режимі нон-стоп і просто живе спілкування.
Адреса клубу-кафе - площа Коліївщини, 2 (кафе на куті вулиці Братів Рогатинців та площі Коліївщини), неподалік Площі Ринок.
09.10.2009 Арт лотерея CEC Arts Link
CEC Arts Link організовує арт лотерею оригінальних творів мистецтва що відбудеться 29 жовтня в галереї Ronald Feldman Fine Arts. За подальшою інформацією дзвоніть Євгенії Стадник по телефону 212-643-1985 або онлайн www.cecartslink.org
13.09.2009 Танці-Сміття-Гламур
Фотографії Олексія Салманова
Виставка фотографій Олексія Салманова – це частина проекту Всі Діти Божі Можуть Танцювати. Автор ставить запитання: Що станеться, коли матеріальний світ зазнає коллапсу і ми опинемось серед беззмістовних руїн та сміття. Українські супер зірки танцю Альона Шоптенко та Максим «Кіт» були моделями Салманова. Виставка пройде до 10 жовтня, 2009 року в галереї Спутник [Sputnik] за адресою 547 West 27th Street, 5th Floor, New York, NY 10001. Telephone: 1 212 695 5747. www. sputnikgallery.com
03.09.2009 АКТУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО 21-ГО СТОЛІТТЯ
Осенний аукционный сезон современного искусства обещает быть очень интересным, а главное – совершенно новым в смысле формата и темы.
Лондонский аукционный дом Phillips de Pury & Company (который был куплен 6 октября, 2008 года Российской группой лакшери-брэндов "Меркурий" Леонида Фридлянда и Леонида Струнина) обещает удивить и порадовать публику тематическими торгами современного искусства под названием «NOW» - «СЕЙЧАС». Покупателям предложат произведения искусства, предметы дизайна и фотографии, что были созданы с начала нового миллениума. Отобранные лоты – это отображение нашего времени во всех коллекционных категориях. Это искусство стиля и жизни (Art of Living and Style) в контексте современной культуры и актуальных направлений.
Торги будут проводится в Лондоне 26 сентября и в Нью-Йорке 3 октября. Phillips de Pury & Company, полагаясь на сильную кураторскую базу специалистов своих департментов и на уникальную концепцию и стиль, выступает тейст-мейкером нашего времени. Серия торгов «СЕЙЧАС» задаст тон формированию современного вкуса, который определит эстетику нашей эпохи.
15 – 20 тысяч супер-современных каталогов будут разосланы коллекционерам и почетателям искусства во всем мире. В каталоге, кроме предложенных лотов, будут включены интервью с ключевыми фигурами арт мира. Также аукцион напечатает эксклюзивный каталог огромного размера «СУМО», который будет предлагатся в Лондоне и Нью-Йорке.
Детальная информация по телефону или на интернете:
Phillips de Pury & Company
25-26 Albemarle street London W1S 4HX
Tel +44 20 7318 4071 Fax +44 20 7318 4015
www.phillipsdepury.com
24.06.2009 Новий Блакитний Вершник.
Антон С. Кандинський, Софі Матіс, Лоренс Рассін, Давид Ноя Бурлюк
ПРИРОДА НА ВНУКАХ НЕ ВІДПОЧИВАЄ
23 липня в одній з престижних нью-йоркських галерей «Art Next Gallery», що в самому серці мангетенського мікрорайону Челсі, відкрилася виставка новоствореної мистецької групи «The New Blue Riders», до якої входять Антон Кандінський, Софі Матіс, Лоренс Рассін і Дейвид Бурлюк. Унікальність її подвійна. З одного боку, вона цікава тим, що стала «другою серією» - продовженням авангардної мистецької групи експресіоністів «The Blue Rider», яка існувала в 1911-1914 роках у Мюнхені й оберталася довкола Василя Кандінського ( художник народився у Москві, але своє дитинство провів у Одесі). А з іншого, члени цього новоутворення – це правнуки і праправнуки знаменитих художників - Анрі Маттіса, Давида Бурлюка, Василя Кандінського. Хоча, зрозуміло, в кожного з них абсолютно відмінна від своїх «знакових попередників» творча манера й мистецьке амплуа. Наприклад, «наш» Антон Кандінський, котрий пов’язаний родинними вузами з Василем Кандінським, народився в Сімферополі, навчався в мистецьких школах Криму, Санкт-Петербурга, Києва. Потім вирішив піти стежками знаменитого прадіда, але лише в географічному плані, - в 1986 році виїхав до Німеччини, де, власне, й творилася «The Blue Rider». З 1998 року Антон Кандінський-Скорубський (так звучить його повне прізвище) живе й працює в Нью-Йорку. Причому, працює в манері, яка не має нічого спільного з творчим почерком знаменитого предка. Хіба що, за винятком сюрреального ставлення до реальності. Проте Антон розробив свою власну концепцію символічного сюрреалізму - «джемізм» ( від анг.”gems” – коштовність), де головними «дійовими особами» виступають сили, які правлять світом, і де душі, звільнені від цього світу, предсталені у вигляді різнокольорового каміння, коштовностей. Найяскравіше він втілив цю ідею в серії робіт під назвою «Медитація зброї», які з успіхом експонувалися в Америці, Китаї та Україні.
Цього разу в «Art Next Gallery» представлено 6 нових робіт Антона Кандінського із циклів «Chinism”( «Китаїзм») та “I don’t want to be a Russian artist” («Я не хочу бути російським художником»).
Нью-йоркська преса вже встигла оцінити цю виставку, як таку, яку «не можна пропустити». Попри те, що в нас прийнято ставитися дещо скептично до таланту, «який передається генами», таку екпозицію оглянути просто необхідно. Бодай, для того, аби ще раз пересвідчитися на власні очі, що природа на внуках відпочиває далеко не завжди. Виставка в «Art Next Gallery» триватиме до 18 липня за адресою: 530 West 25th Street, 3rd Floor.
>>> www.artnextgallery.com На знімку (зліва направо): Учасники виставки Лоренс Рассін, Дейвид Бурлюк, Софі Матіс, Антон Кандінський та власник галереї Дейвид Ронг.
09.06.2009 Тарас Полатайко, Volta 5, Basel
Нью-Йоркська галерея PRISKA C. JUSCHKA FINE ART представляє роботи українського художника-концептуаліста Тараса Полатайко на арт-ярмарці в Базелі “VOLTA 5”. Полатайко відомий своїми картинами, фотографіями, скульптурами, відео та перформативними інсталяціями. Роботи можна подивитись в боксі К1. Подальша інформація на сайті http://voltashow.com
31.05.2009 Клітинна пам`ять. Баба. Твори Валі Роєнко.
CELL MEMORY by Valentyna Roenko Simpson.
OMA Parker Gallery, May 4 – July 2, 2009.
Artist Valentyna Roenko Simpson has created a fiber installation that addresses the potential that DNA holds for unlocking the secrets of human ancestry. Roenko Simpson’s fiber media portraits appear individualized, yet they are also universal, suggesting a link reaching back to the origins of human history. Themes of identity, ancestry, science and memory permeate her artistic vision. Cell Memory will be on view in the Parker Gallery May 4th through July 2, 2009. “Meet the Artist” Valentyna Roenko Simpson on Saturday, June 20th at 2:00 p.m. and hear her talk about the universal thread of humanity that lies within our DNA. “Meet the Artist” is free with museum admission and complimentary for members of Oceanside Museum of Art as a benefit of membership.
“Each face is a symbol of mother eve” according to Roenko Simpson whose portraits are embroidered with wrinkles to symbolize the story that lies deep within the lines of a person’s face. Each portrait will be graphically designed by Roenko Simpson, hand felted with merino wool and machine embroidered.
Roenko Simpson was born in the Volyn Region, Ukraine and earned a Masters of Art and Design from Lviv Academy of Decorative Art in 1978. She has experimented in many different fields of fiber art including silk tapestries and silk paintings. Since 2000, Roenko Simpson has been living and exhibiting in California discovering the amazing possibilities of quilt and felt art.
More information at www.oma-online.org
28.04.2009 Тиждень Російського мистецтва в Нью-Йорку
В Нью-Йорке прошла неделя Русского искусства. Торги на Сотбис состоялись 22 апреля, а на Кристис – 24 апреля. Хотя залы и полупустые, цены ниже прошлогодних, количество предложенных лотов уменьшилось – продажи твердо проходят.
01.04.2009 100 кращих творів з приватних українських збірок
9 апреля в Киеве состоится официальная презентация
Гильдии антикваров Украины и открытие первого выставочного проекта ГАУ «Частная коллекция».
В экспозиции будут представлены более 100 лучших произведений из частных собраний известных украинских коллекционеров А. Адамовского, Л. Клочан, Б. Ложкина, Е.Марьина, О. Маркова, М.Поживанова, А. Прогнимака, Д. Табачника, В. Федчишина, А. Фельдмана, Р. Шапиро, В. Ященко, семей Марченко, Михайловых, Сагайдак, Уманских, Черкасских, а также коллекций галерей «Боско», «Вернисаж», «Дукат», «Эстамп», «Золотые ворота», аукционных домов «Золотое сечение» и «Палитра», салона «Шедевр», фирмы «Эпоха» и частного историко-этнографического музея «Козацкие земли Украины».
Среди представленных работ – преимущественно украинская и русская живопись конца ХІХ – ХХ вв. В частности, можно будет увидеть произведения И. Бокшая, Н. Бурачека, В. Васильковского, Н. Глущенко, Т. Голембиевской, М. Добужинского, С. Жуковского, А. Лентулова, В. Маковского, А. Мурашко, А. Новаковского, Н. Пимоненко, В. Поленова, Н. Рериха, С. Светославского, Х. Сутина, А. Харламова, В. Хмелюка, С. Шишко, А. Шовкуненко и многих других. В экспозиции также будут представлены уникальные иконы ХV-ХІХ вв. и предметы прикладного искусства. К открытию выставки выпущен каталог, отличающийся информативностью и высоким качеством полиграфического исполнения.
Гильдия антикваров Украины (ГАУ) – общественная организация, которая объединила основных участников антикварного ринка страны. Председателем правления ГАУ избран Игорь Понамарчук, президентом – Дмитрий Табачник. В состав Гильдии вошли такие известные антиквары и коллекционеры как Леонид Комский, Ольга Сагайдак, Федор Зернецкий, Ирина Панасюк, Юрий Вакуленко, Александр Макаров и другие.
Создавая это объединение, украинские антиквары учли опыт зарубежных коллег. Своими основными задачами ГАУ считает лоббистские и маркетинговые инициативы, внедрение стандартов качества и формирование экспертного сообщества. А также – международные связи, в частности, с CINOA – международной федерацией антикваров и арт-дилеров, британской BADA, аналогичными организациями в США, Франции, России... Многие из членов ГАУ активно занимаются благотворительностью и смогут объединить усилия и в этом направлении.
Как сказал Председатель правления Гильдии Игорь Понамарчук, необходимо «навести порядок внутри «цеха» и, соответственно, укрепить доверие общества к антикварам».
Гильдия антикваров Украины приглашает посетить выставку «Частная коллекция» с 10 по 19 апреля в помещении Музея «Духовные сокровища Украины» по адресу
улица Десятинная, 12. Телефоны для справок:
+380 44 279 56 91, +380 44 272 18 56
или viktor_sobiianskyi@antikvar.kiev.ua
27.03.2009 Сільські портрети Панаса Ярмоленка
Галерея ПРОУН совместно с РОДОВИД- Галереей (Киев), Украинским Центром Народной культуры «Музей Ивана Гончара» (Киев) и Мультимедийным комплексом актуальных искусств (Москва) представляют в рамках фестиваля «Мода и стиль в фотографии 2009» выставку украинского художника Панаса Ярмоленко (1886-1953). В экспозицию войдут 25 живописных произведений Ярмоленко,
а также фотографии начала и середины ХХ века.
Организаторы проекта выражают благодарность
Константину Григоришину за поддержку проекта.
08.03.2009 The Armory Show, міжнародний ярмарок сучасного мистецтва
В Нью-Йорке проходит The Armory Show, международная ярмарка современного искусства. Коллекционеров, любителей искусства и просто посетителей значительно больше чем в прошлом году. Уже на подходе к зданию ярмарки наростает интерес, который в выставочных павильонах переростает в настоящий ажиотаж. Искусство показывают на причалах номер 92 и 94. Идти нужно сразу в павильон что на 94 причале, где выставляют современное и самое прогрессивное искусство. Доминирует качественный дизайн. Много фотографий, инсталляций, графики. Живописные работы попадаются в одном отличительном режиме – експрессивная манера, коллаж и иллюстрации. Реализма не заметил. Доминируют Американские и Английские галереи. Но существенно возросло количество галерей из Германии. Впервые выставляются две галереи из Москвы – Регина и Айдан. Отдельный ряд выставочных боксов отведен арт институциям, таким как Диа, Музей Нагучи, или Студио Музей Гарлема. Понравилась инсталляция электрического стула созданного из видеокассет, современного Марокского художника, который живет в Париже - Монир Фатми (Mounir Fatmi). Особое внимание художники уделяют кризису. Например кто-то сделал портрет Берни Мэдофа (Bernie Madoff) а в галерее по соседству цветные неоновые лампы высвечивают фразу «Капитализм убивает». Вход – $30. Цена каталога – $20. Информация на www.thearmoryshow.com
23.02.2009 Мистецька династія Кричевських
Український Національнтй Музей у Чікаго вперше презентує мистецьку виставку чотирьох поколінь творчої династії Кричевських. Їхнє славне ім’я відоме в Україні ще з XVIII століття. Доля довічних емігрантів судилася їм у ХХ столітті. Від покоління до покоління передається безцінна спадщина, залишена Василем Г. Кричевським. І проростають зерна мистецького талану у творчості онуків і правнуків.Василь Лінде Кричевський, за професією скульптор, народжений у Венесуелі в 1953 році, проживає сьогодні в США у штаті Мізурі.Сповідуючи заповіт матері, продовжує ділитися одухотворенною спадщиною свого діда, чиє ім’я на чужині стало геніальним і знаменитим, чий доробок назавжди прислужився долі нації.
Василь Григорович Кричевський (1873-1952)-творець українського архітектурного стилю, фундатор модерної книжкової графіки, маляр і сценограф, учений і педагог, дизайнер і художник кіно, автор Великого й Малого гербів Української Народної Республіки. У 1943 р. разом з родиною залишає Київ, зупиняється у Львові де працює під покровом митрополита Андрея Шептицького. У 1944 р. назавжди покидає Україну, дальші шляхи пролягають через Чехословаччину, Австрію, Німеччину, Францію. У 1948 р.мистець переїзджає до доньки Галини у Каракас(Венесуела). Тут 15 листопада 1952 р. стомлене чужиною серце знайшло вічний спочинок. 1975 р. з ініціативи патріарха Мстислава (Скрипника) останки Василя Кричевського та його дружини Євгенії Щербаківської було перепоховано на українському цвинтарі в Савт Бавнд Бруку (штат Нью-Джерсі, США). Виставка об’єднує понад 80 картин, етюдів та шкіців, більшість з яких створені на еміграції. Тематика розписів розмаїта. Традиційна для майстра геометрична, рослинна орнаментика, фігуративні та архітектурні мотиви, фолькльорно-етнографічні замальовки, власні візії природи, світ минулого – наповнюють натюрморти, пейзажі, абстрактні композиції.
Галина Кричевська-Лінде (1918-2006), дочка Василя Кричевського та Євгенії Щербаківської, навчалася в Національній академії образотворчого мистецтва й архітектури, одним з фундаторів якої був саме В. Кричевський. У 1948 році емігрувала до Венесуели , належала до Товариства незалежних мистців Венесуели.Її роботи малярки, скульптора, ткалі, вишивальниці експонувалися на виставках в Україні, Австрії, Франції, Венесуелі. Володіла українською, російською, німецькою, французькою, іспанською, японською мовами. Творчість Галини Кричевської на виставці буде представлена художніми творами.
Оксана Лінде де Очоа, онука Василя Кричевського, дочка Галини, народилася в 1948 році в Каракасі, столиці Венесуели. Культура південно-американської землі сформувала її власний стиль малярства, наділений фантастичною уявою бачити світ і всіх довколо щасливими.Від 1968 року приймає участь у багатьох персональних та групових виставках. Важливе місце у її житті займає музика, у мистецькому світі відома також, як композитор.
Бланка Мирослава Лінде, правнука Василя Кричевського, донька Василя Лінде Кричевського, народжена в Венесуелі в 1976 році.Зацікавлення образотворчим мистецтвом було природнім, вихована у родині мистців: батько – скульптор, мати – кераміст. Від 1991 року брала участь у виставках та мистецьких проектах в штатах Вашингтон ДС, Вірджінії, Меріленд, Мізурі.
Художні зерна високого ремесла, оперті в минулому на традиції українського народного мистецтва, проросли на новому ґрунті в композиціях поколінь віддалених від прадідівської землі, і ми пишаємося, що ділять вони з нами цей вічно-оновлюваний культурний та й життєвий часопростір.
Відкриття виставки відбудеться у п’ятницю, 6-го березня о 7-ій годині вечора, в приміщенні музею. Виставка триватиме від 6 березня до 26 квітня 2009 року.
Адреса музею: Ukrainian National Museum, 2249 W. Superior, Chicago Il. 60612 www.ukrainiannationalmuseum.org
Марія Климчак, куратор
05.12.2008 АРТемігранти
Ідея створення проекту виникла в мене після чергових відвідин моїх давніх друзів, художників Сергія Гети та Сергія Базилева, які нині живуть у Москві й котрих вважають московськими, а точніше – російськими художниками.
Але всім українцям, хто хоч якось цікавиться образотворчим мистецтвом, звичайно ж, відомо, що саме ці київські художники, а також декілька їхніх ровесників і однодумців наприкінці 1970-х і на початку 1980-х були найяскравішими і цікавими саме тут, у Києві, позаяк були киянами. Цікаві тим, що не бажали місити нудне, одноманітне, хоча й ситне тісто під назвою «соцреалізм». Тим, що шукали нові форми, нову пластичну мову, що були наповнені духом спротиву закостенілості. Це виявлялося в усьому: в способі життя, в одязі, в музичних уподобаннях.
Нове українське мистецтво, не розбещене надлишком яскравих талантів, могло би пишатися наявністю таких майстрів… Але, на жаль… Їх вичавили з України. Кого опосередковано, кого відверто й цинічно – методів було достатньо.
Тепер їхні твори – в постійній експозиції Відділу сучасного мистецтва Третьяковської галереї, ними захоплюються, про них пишуть. Але не на Батьківщині…
А скільки розкидано по всьому світі таких художників, які в різний час і з різних причин залишили Україну?
Новий проект Музею сучасного образотворчого мистецтва України, що дістав назву «АRTемігранти», спрямований на повернення їхньої творчості на Батьківщину. Багатьох майстрів уже немає, численні роботи втрачено... Музею доведеться докласти чимало зусиль, щоб відновити справедливість.
Михайло Шевченко
Сергій Базилев. Народився 1952 р. у Києві. 1970 закінчив Республіканську художню школу ім. Т. Г. Шевченка. У 1977 - Київський державний художній інститут. З 1977 член Спілки художників СРСР.
1980 стажувався в Академії мистецтв, Ленінград. 1981-го переїхав до Москви. Від 1979 р. - учасник понад 100 виставок у Росії та світі.
«Учень Т. Яблонскої, Живописець Божою милістю, найвідоміша особистість в московській арт-тусовці, що забирається все вище у європейській класифікації. Він – один із небагатьох художників пострадянського простору, що пише к а р т и н и в класичному розумінні цього жанру. Про нього, нині покійний, гучний в 1960-і, професор київського художнього ін-ту Вілен Чеканюк сказав: «Він – найкращий сьогодні живописець, яких я знаю»». М.Ш.
Сергій Гета. Народився 1951 р. у Києві. У 1975 закінчив Київський державний художній інститут. 1979-го переїхав до Москви. Від 1976 р. - учасник численних міжнародних конкурсів та виставок.
«Сергей - один из основоположников «фотореализма» в СССР в 1970-е годы. Его огромные, карандашные работы до сих пор не перестают изумлять своей свежестью, виртуозностью и дерзостью композиций. Сегодня его живопись собственного, гиперреалистического направления «Экологический реализм» является логическим продолжением его творческой жизненной концепции. Концепции Лао-Дзи». М.Ш.
Євген Гордіець. Народився 1952 р. у м. Макіївка Донецької обл. 1970 закінчив Республіканську художню школу ім. Т. Г. Шевченка. У 1977 - Київський державний художній інститут. З 1979 член Спілки художників СРСР. 1982 закінчив аспірантуру Академії мистецтв (Москва, Росія). 1977–1978 викладав в Київському державному художньому інституті. 1977–1991 постійний учасник республіканських та всесоюзних виставок. 1991-го переїхав до США.
«Мабуть один із найблагополучніших художників Києва 80-х. Майстер тонкого, поетичного живопису, бездоганний колорист – на нього, в ті часи, в черзі стояли вітчизняні музеї. Зараз, у США, виграє в американців престижні змагання у гольф, співпрацює з рядом поважних галерей, активно виставляється, послідовно пропонуючи глядачеві найважливіші земні цінності – щирість, гармонію, любов…» М.Ш.
Євген Прокопов. Народився 1950 р. у Києві. 1969 закінчив Республіканську художню школу ім. Т. Г. Шевченка. У 1975 - Київський державний художній інститут. З 1978 член Спілки художників СРСР. 1980 закінчив аспірантуру Академії мистецтв (Москва, Росія). 1989 заслужений художник УРСР. З 1977-го учасник республіканських та всесоюзних виставок. 1998-го переїхав до США.
«Єдиний із відомих нам сучасних українських скульпторів, роботу якого при житті було придбано на Sotheby’s. Енергійний, креативний, успішний, мудрий – це все про нього. Людина світу, закоханий в Україну. Скульптури Євгена в постійних експозиціях майже всіх вітчизняних музеях. Зараз його творами милуються в Чикаго, інколи і нам достається» М.Ш.
Антон Соломуха Народився 1945 р. у Києві. 1973 закінчив Київський державний художній інститут. 1979-го переїхав до Парижу. З 1980-го учасник численних виставок в Мюхені, Лондоні, Нью-Йорку, Бостоні, Кливленді, Вашингтоні, Філадельфії, Парижі та ін. містах і країнах світу.
«Епатажний, невгамовний Антон. Відчайдушний парижанин, в якого гальського більше ніж у Бельмондо. Талановитий представник київської живописної художньої школи, учень Т. Яблонської, зараз він один із найяскравіших фотохудожників Європи, не перестає дивувати масованою чуттєвою атакою вибагливу паризьку публіку». М.Ш.
Антон Скорубський. Народився 1960 р. в Криму, Україна. 1971–1975 навчався в Дитячій художній школі, Кримській спеціалізованій художній школі в Сімферополі. 1975–1979 Сімферопольське художнє училище ім. М.Самокиша. 1980–1986 Київський державний художній інститут. 1998 емігрував до США.
Живе і працює в Нью-Йорку
« Інтенсивні, елегантні, насичені сяйвом коштовностей і зворушливою колекцією політичних алюзій… вони водночас шокують і провокують, несуть насолоду і тривогу». Так сказав про його роботи професор Сем Гантер – відомий американський мистецтвознавець. До цього можна лише надати, що наш земляк, наймолодший з представленої команди, творить в центрі Нью-Йорку поруч із своїм знаменитим колегою, класиком соцарту, відомим арт-провокатором Олександром Меламідом. Не зважаючи на різницю у віці та в табелі про ранги вони чудово співіснують і навіть деякі роботи пишуть разом. Одне з цих полотен буде представлено на виставці». М.Ш.
Сергій Шерстюк. Народився 1951 р. в Москві. 1970 закінчив Республіканську художню школу ім. Т. Г. Шевченка. 1979 р. - факультет історії та теорії мистецтва МДУ ім. М. В. Ломоносова. З 1980 член об’єднання молодих художників МОСХу, з 1990 – член СХ СРСР. З 1980-го учасник республіканських, всесоюзних та міжнародних Брав участь в художній діяльності «Групи Б» (1980–1985). Помер у 1989 р. в Москві.
«Його мало знали в Києві, хоча він закінчував Республіканську художню школу. Але, не дивлячись на це, без нього ця виставка була б не повною. Сергій - єдиний з представлених художників, що має ще й мистецтвознавчу освіту. Єдиний, кого вже немає поруч із своїми найкращими товаришами – Базілем, Гетоном, Макасімом… Без перебільшення Шерстюка можна назвати інтелектуальною віссю цього талановитого осередку. Блискучий художник, блискучий мозок…
Крім талановитих картин він залишив по собі ще й не менш талановитий літературний спадок, який чекає свого часу». М.Ш.
«У 1970-ті по київських, та й не тільки, парках і в молодіжних компаніях почали з’являтися інтерпретації на відомі і модні зарубіжні хіти з репертуару Бітлз та інших подібних монстрів на кумедному суржикові.
Кияни й не тільки, і гадки не мали, хто пише на ці мелодії такі дотепні, вільні «переклади», які тоді звучали майже революційно і ставали шалено популярними в молодіжному і, особливо, студентському середовищі.
А писав, і сам вперше блискуче виконував їх під власний, абсолютно професійний акомпанемент під гітару, нікому тоді не відомий, Максим Добровольский. Серед своїх – Макасім.
Право першого прослуховування належало найближчим друзям – Шерстюку, Базилю, Гетону, Поді (Олесю Подерв’янському). В тому, що вони стали друзями – нічого дивного. Тісто, як кажуть, абсолютно ідентичне. Улюблені фільми, улюблена література… Лао Дзи, Картасар… Безкінечні враження, безкінечні суперечки до ранку під такий ж улюблений, демократичний напій творчої, і не тільки, молоді.
Не можливо й не справедливо було б доручити упорядкування літературної частини каталогу до виставки своїх друзів, свідків своєї шаленої юності, комусь іншому, тім більше, що Макс зараз є високо фаховим філологом і співробітничає з рядом серйозних столичних видавництв. Він справився з цим чудово, за що йому велика честь». М.Ш.
Музей працює з 11.00 до 19.00; вихідний день – понеділок. Вхід – вільний.
Довідки та замовлення екскурсій за тел./факс 463 7669,. e-mail: musom@isv.com.ua; адміністратор Валерій Кірічок.
27.10.2008 Футуризм і те що після: Давид Бурлюк, 1882-1967
Виставка зарганізована Вінніпегською Мистецькою Галереєю. Куратор виставки професор Мирослав Шкандрій.
16.10.2008 Виставка пейзажів Матвія Вайсберга «80х100»
Галерея «Триптих» и журнал об искусстве «Аура» предлагают культурной общественности Украины выставку живописи культового художника современности Матвея Вайсберга. Искусство Вайсберга, усложнённое, непрозрачное, учёное и монополистическое, оказывается в высшей степени гармоничным и целостным, а потому чрезвычайно притягательным и эстетически ценным опытом осмысления времени как катастрофического пространства человеческого существования. "Пейзажи Матвея Вайсберга — восемь тысяч квадратных сантиметров. Сто ли на восемьдесят, восемьдесят ли на сто — размер холста. Плетение нитей, скрепленное грунтовым слоем. «Иудейская пустыня», «Антропный принцип», Киммерийские «80х100». Наложение этих слоев образует уникальную интерференционную картину наблюдателя — единственность изображения и множественность состояний. Так, что чуждый человеческой натуры пейзаж, принимает в себя фигуру автора. Часть пейзажа, герундий". (Валерий Юхимов) >>> Выставка пейзажей Матвея Вайсберга «100х80» откроется 16 октября в 19.00 по адресу: Андреевский спуск, 34. www.triptych-gallery.org
09.10.2008 Виставка Олександра Архипенко
18 жовтня 2008 року в Музеї Зарбрюкен відкриється найбільша за останніх 30 років ретроспективна виставка творів Архипенка з колекції музею. Музей Зарбрюкен, Заарлянд, Німеччина володіє унікальною та єдиною в Європі колекцією творів Олександра Архипенка. Сюди входять гіпсові форми, бронзові скульптури та графіка зі спадщини скульптора.
Молодий український митець оселився в Парижі в 1909. Архипенко, будучи прогресивним митцем, зацікавився скульптурою Европейських культур, що була представлена в Луврі та інших національних колекціях Парижу.
Творчість Архипенко тісно пов’язана з формальним експериментом кубізму, що був започаткований на початку 20 століття в Парижі. Починаючи з його ранніх скульптур виражених в могутніх, кубо-подібних пропорціях, його тіла набувають експресивних видовжених форм починаючи від 1912. Винайшовши динамічні мотиви, митець впродовж всього свого життя намагався збагнути та розвинути закони статики. Його радикальним винаходом було використання порожнечі та пронизування, що започаткувало співставлення маси з простором.
Окрім творів з колекції Музею Зарбрюкен, на виставці будуть представлені роботи Архипенка з інших музеїв. Експозиція, що складається з більш як 130 праць, створених митцем впродовж 50 років, прослідковує ключові кроки в розвитку творчості Архипенко. До виставки музей підготував каталог та низку академічних та загальноосвітніх захjдів повязаних з творчістю Архипенко. Виставка буде тривати до 18 січня, 2008. Для подальшої інформації та резервацій дзвоніть за телефоном +48 (0) 681.99 64-0 або відвідайте сайт saarlandmuseum.de
05.08.2008 Василь Григорович Кричевський, публікації
Управління у справах Мистецтв при РНК УРСР
Персональна виставка творів заслуженого діяча мистецтв
Доктора Мистецтвознавчих Наук
Професора В.Г. Кричевського
(період творчості 1892-1940 рр.)
Київ 1940
Редактор Г.Радіонов
Обкладинка, заставки та кінцівка худож. О. Рубан
До друку підготували Ю. Коляда, І. Волокідіна
Фото І. Касперовича
Тираж 300
Розмір 15.6х11.6 см
92 сторінки
Вступне слово стор. 3 – 12
Список малярство стор. 13-33, 363 праць
Список графіка стор. 34-42, 297 праць
Список архітектура стор. 43-48, 113 праць
Список кіно-театральне мистецтво стор. 49-53, 258 праць
Список прикладне мистецтво стор. 54-56, 24 експонати
18 чорно білих ілюстрацій
09.07.2008 Виставка Сучасного Російського Мистецтва в Китаї
Эрмитаж и Красная Площадь – это рассказ об истории и большом прошлом России. Русское искусство – это будто бы огонь во льду. Даже самые прогресивные искусствоведы не могли себе представить тот успех, каким будет пользоваться современное русское искусство сегодня. Неся в себе дух словянства, культурная толерантность и концептуальность современного русского искусства ничем не уступают современному искусству Европейских стран.
Галерея Современного Искусства Хан Джи Юн в Пекине пригласила девять современных русских художников и арт груп из различных стран мира для участия в первой выставке современного русского искусства в Китае. В галерее площадью 1000 квадратных метров выставлены работы, что представляют квинтэссенцию современного русского искусства. Сюда входят видео, исталляция, живопись и фотография. Художники, пользуясь инспирацией, что протянулась во времени от правления Петра Великого до Битвы под Сталинградом, выражают в своих произведениях от изощрения в елегантности до саркастической сатиры. Экспресивный русский стиль показан во всей своей красоте и выражен в величии своей грациозности.
Художники учасники выставки - Анна Соколова, Антон С. Кандинский (Антон Скорубский Кандинский), Голубые Носы, Ефросина Лаврухина, Петр Аксенов, Ревизия, Сергей Кирюшенко, Тыминко и Митриченко. Кураторы выставки – Людмила Воропай и Хан Джи Юн.
30.04.2008 Африка (Сергій Бугаєв)
Добра балерина завжди права
Это четвертая выставка Африки в галерее I-20, где он выставляет свою новую инсталляцию. Сибирские сани – это корабль, паруса – это флаги, флюгель – это металлическая пластина. Или наоборот – корабль – это Сибирские сани 19го века, паруса – Советские флаги, с не-советской символикой, лозунгами, дырами и порезами, а флюгель – металлический фрагмент скульптуры Веры Мухиной «Рабочий и Колхозница», что опять оказался на Западе.
Предидущие перформансы, связанные с этой инсталляцией проходили в Москве (Дональд Потрошитель) и Крыму (Кримания). В 1987 Африка пробрался в скульптуру Веры Мухиной «Рабочий и Колхозница» и отвинтил металлическую дверь у колхозницы. Так как дверь находится в промежности фигуры, перформенс был назван Женский половой орган в Дональде потрошителе (Pussy in Donal Destruction). В 1995 Африка месяц находился в психиатрической клинике для больных на апазию (непонимание речи) в Крыму. В перформансе выражена идея обсессивной репрезентации. Художник, не в состоянии передавать свои мысли психически больным, выражал состояние розвала Советского Союза способом деструкции и искажения Советских флагов. Над флагами работали психически больные. Таким образом перформенс выражает состояние апазивной несовместимости, как символ травматизированного пост-советского сознания.
Экспонат на выставке в галерее I-20, обьединил два предыдущих перформанса в инсталляцию.
Африка (Сергей Бугаев) родился в 1966 в Новороссийске. Работал с Тимуром Новиковым в 1980 – 1990-х и был основателем Нового Художественного Направления в Ленинграде. Основатель группы Популярная Механика. Снялся в фильме АССА в 1987. По заказу Джона Кеиджа (John Cage) подготовил костюмы для Merce Cunningham Dance Company “August Pace”. Африка живет и работает в Ст. Петербурге.
25.04.2008 New Ukrainian Painting
On exhibit works by: Juri Solomko, Alexander Roitburg, Nikita Kadan, Ilya Chichkan, Andriy Sahaidakovsky, Maxim Mamsikov, Nikolai Matsenko, Lesya Khomenko, Konstantin Reunov, Vlada Ralko, Arsen Savadov, Sergei Zarva, Katya Solovieva, Vasily Tsagolov, Alexander Gnylitskiy, Pavel Makov.
Curated by Marat Guelman; organized by Juan Puntes.
04.04.2008 Художники Одеси другої половини 20-го століття
На виставці представлені роботи Одеських майстрів нон-конформістів - В.Стрельников, А.Ацманчук, К.Ломикін, Святослав Божій, Д.М.Фруміна, О.Слєшинський, Г.Гармидер та інших. Куратор – В’ячеслав Виродов. Текст –Сергій Князєв. Для подальшої інформації та перегляду фотограцій колекції завітайте на веб сайт http://slav-nonart.com
28.03.2008 Yuriy Savchenko
Zorya Fine Art will host an exhibition of paintings by renowned Ukrainian artist Yuriy Savchenko.
The show is a retrospective of the artist’s work from the 1980s to 1990s, opens April 3 at the gallery, 38 E. Putnam Ave. Curated by Alexander Demko, the art will be on view through May 16.
Savchenko’s paintings are strong and evocative, yet their subject matter is very simple. His still lifes capture village roads, peasant life, birch trees, autumn and field flowers. They reflect the emotional attachment Savchenko has for ordinary scenes. The artist skillfully creates medium to large size oil paintings that are executed in heavy impasto. These works engage the viewer with laconic compositions and masterfully mixed colors that are contrasted with warm and cold tones.
Trained in an academic tradition, Savchenko graduated from the Kharkiv Academy of Art in 1957. He developed his own expressive yet impressionistic style in the early 1980s. American art lovers had the first opportunity to view his paintings in 1991, when he was invited to exhibit at the Montgomery Museum of Fine Art, Alabama and at a private gallery in Nashville, Tenn. The last exhibition of works by Savchenko - “Fifth Avenue and Central Park” - was organized by the Ukrainian Institute of America, New York in 2004.
Now in his 70s, Savchenko continues his career, working in his studio in Kharkiv, Ukraine. Last year Savchenko held solo exhibitions in Kiev, Moscow and St. Petersburg.
For more information, log onto the web site www.zoryafineart.com or call the gallery 869-9898.
This article was published in The Arts section of Greenwich Time, Wednesday, March 26, 2008 – page A11.
03.12.2007 Українські Мистці в Парижі - 1930
У 1930-х роках в Парижі згуртувалося багато українських мистців. Приїхали вони сюди, переважно, після того, як брали участь у боротьбі за незалежніть України. Деякі приїхали в Париж з уже закінченою академічною освітою. Так випускниками Краківської академії мистецтв були Перфецький, Перебийніс, Борачок, Турин, Третяков, Хмелюк.
В 1932 художники згуртувались в організацію, яка вступила в члени Асоціації Незалежних Українських Мистців (АНУМ) у Львові. Коли в 1935 АНУМ організував першу художню виставку у Львові, всі художники надали свої праці. На фотографії група українських мистців у Парижі – Перший ряд, зліва на право: Олекса Третяків, Северин Борачок. Другий ряд: Михайло Андрієнко, Климент Редько, Микола Глущенко, Василь Ємець, Василь Хмелюк, Олександр Лагутенко, Микола Кричевський, Володимир Савченко-Бельський, Роман Турин. Третій ряд: Василь Перебийніс. Фотографія з архіву Северина Борачка.
12.09.2007 Медитація Зброї
A Meditation of Weapons >>>
Art by Anton Skorubsky Kandinsky >>>
Curated by Marc Eckō >>>
AMERICA IS WHERE THIS COLLECTION ENDS. >>>
However, this collection, and all of Anton Skorubsky Kandinsky’s work, begins in the former Soviet Union. It was there that Kandinsky used his Ukrainian lens to recast the regime of images propagated by Soviets. Today Anton presents us with (or confronts us with, depending on your vantage point) his articulation of the images of an America that found him.
When we first met, Anton said, “Marc? Teach me Pop culture!” My vibe was that he was out to emulate Warhol. But I soon came to realize his genius would be more like Borat. And so Anton offers us a mirror, juxtaposing the hard mechanical beauty of weapons with our bejeweled tabloid culture. But it is not an indictment. Thus we stand here, naked in the glory of our egos, and reflect on our truths. Smile on the good parts. Frown on the ugly. Begrudge the bits you can’t quite see.
As we approach the technological speed of light – thanks to the Internet – the measure of one’s 15 minutes of fame has slowed to near stand still. It seems even Andy’s maxim couldn’t stand the pressures applied by Moore’s law. Meanwhile, our understanding of the actual events of our day became an increasing abstraction, pacified in a diamond-encrusted-cocktail of media white noise and consumption hysteria.
It’s the process of his exploration that best embodies the essence of Anton’s pursuit. No limits. No ideologies. No masters to serve. Maniacally free. >>>
THIS COLLECTION IS WHERE AMERICA BEGINS. >>>
Marc Eckō
27.06.2007 РЕЙДЕРСЬКИЙ НАПАД
Сьогодні вночі, 26 червня 2007, з 22 до 1-ої години бандитськими діями захоплено приміщення сховища картин галереї <Ательє Карась> та приміщення Асоціаців діячів сучасного мистецтва України. Просимо всіх, кому не байдужа доля культури і культурних інституцій України, стати на громадський захист проти рейдерського вандалізму! Міліція, правоохоронні органи і влада бездіяльні. Просимо розповсюдити цю інформацію для акумулювання громадського протесту з метою бути готовими виступити рішучими масовими діями.>>>ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
ДО ОЧІЛЬНИКІВ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ УКРАЇНИ
>>>Вельмишановний Вікторе Андрійовичу Ющенко!
Вельмишановні керівники партій –
>>>Юліє Тимошенко,
>>>В’ячеславе Кириленко,
>>>Вікторе Януковичу!
Відкритий лист української творчої інтелігенції до Вас спричинено безпрецедентним актом вандалізму з боку адміністрації Києва, очолюваної Л. Черновецьким, стосовно культури Києва. Вражаючим став факт підтримки депутатською більшістю міськради – членів Ваших партійних організацій (за виключенням фракції БЮТ) – цілеспрямованої програми по вигнанню з орендованих у міста приміщень: Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса, Спілки композиторів України, Будинку Актора, театру «Актор», галерей «Ательє Карась», «Совіарт», «Ра», інших та майстерень художників, розташованих на горищах та у підвалах. Проти культури і мистецтва фактично розпочато війну з рейдерськими атаками та появою персонажів з автоматами. «Зачистка території» у центральних районах Києва здійснюється під прикриттям 118 статті Закону України «Про державний бюджет України на 2007 р.». Мета – нібито наповнення казни міста (районів) за рахунок перегляду орендних ставок за приміщення нежитлового фонду. Перегляд спроможності орендарів поставив творчу інтелігенцію (художників, мистецькі організації в цілому) в нерівні умови з грошовитими бізнес-орендарями (навіть на ринг виставляють боксерів виключно рівної ваги). На їхню користь вирішуються «конкурсні» оборудки. Комісії районних управлінь з питань оренди зухвало ігнорують закони, а саме: статтю 777 Цивільного кодексу України, Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»; статтю 17 «Основ Законодавства України про культуру». Згідно цих документів, членам творчих спілок та центрам культури і мистецтва, які виконують умови контракту по найму приміщень, продовжують оренду на новий термін поза конкурсом. Конкурс має проводитись лише між орендарями, які на нього подалися вперше.
>>> У стосунках «держава – орендар» є ілюзія виграшу держави через звільнені площі і підвищення ставки оренди. Але – і це не є для суспільства секретом – більшість із звільнених територій планують викупити у міста депутати – саме цим пояснюється їхній екстремізм. Йдеться про загарбницьку «прихватизацію».
>>> Тільки недалекоглядна людина не роздивиться в цьому процесі моральних та культурних втрат Києва як столиці демократичної держави. Знищуючи культуру столиці, команда Л. Черновецького перетворює Київ на Лас-Вегас, з його ігорними домами, але не на Вашингтон чи Париж з їх шанобливим ставленням до культури.
>>>Про моральні, національні, патріотичні втрати «зачищувачі територій» не думають. Те, що зараз набуло якості «культурної контрреволюції», має ефект нейтронної бомби чи Другого Чорнобилю. Як зауважила директор Національного центру ім.. Леся Курбаса, академік Неллі Корнієнко, відбувається «демонтаж культури – отже демонтаж нації, її інтелігенції, народу, а значить Держави… Влада, що так вчиняє – за громадською ментальністю – є окупаційною».
>>>Антикультурницькі акції «нових колоністів»-манкуртів компрометують імідж Незалежної, демократичної України та Києва як її столиці.
>>>Треба також усвідомлювати загрозу нового відтоку митців з України через подібну наругу над культурою.
>>> Шановні керівники партій!
>>>Ситуація для нас настільки драматична, що ми заявляємо: працівники культури, мистецтва, члени творчих спілок, - а нас разом близько 5 мільйонів – не голосуватимуть на виборах 30 вересня за ту партію чи за той блок, який зганьбить себе боротьбою з культурою.
>>>Ми все зробимо для того, щоб така партія не одержала перемоги на парламентських виборах. І, звичайно, вкрай небажаним буде, якщо через вашу бездіяльність або безпорадність інтелігенція України (Києва) звернеться до Комісії з прав людини ООН та ЮНЕСКО.
>>>Європа мусить знати, кого приймає під свій дах.
22.05.2007 Антіквітас Нова
Антіквітас Нова. Монографія. Олег Денисенко (М’яка обкладинка). Олег Сидор-Гібелинда (Вступне слово), Олег Денисенко (Автор), Олег Дергачов, Орест Голубець, Ярина Коваль (Тексти), Олексій Іутін (Художнє фото), Ілля Лєвін (Фотографії, архів Олега Денисенко), Олег Денисенко (Концепція та дизайн), Колір ПРО (Комп`ютерна верстка, препрес), Виготовлено в Україні (Друкарня «Новий Друк», Київ), наклад 1500 екз. Особлива подяка співвидавцям artfira.com та видавництву Сергія Бродовича. Всі права застережено Олден Студіо. 160 сторінок, видано в Квітні 2007, в Українській та Англійській мовах, ISBN-13: 9789668527401, розміри 30 x 23.5 x 1.5 см, вага 1 кг. Можна придбати в США за ціною 25 доларів на www.artfira.com. За подільшою інформацією звертатись на e-mail: mail@artfira.com або по телефону 917-573-5688.
07.04.2007 Виставка творів Василя Григоровича Кричевського
Марта Бачинська ---
Виставка творів Василя Григоровича Кричевського з його спадщини відкриється 13-го квітня 2007р. в Українському Музею в Нью-Йорку на 222 Іст 6-та вул. Твори на виставці – олії та акварелі – з колекції ґалереї „Зоря” з Ґренич, Коннектікат. Виставка триватиме до 3-го червня.
Василь Григорович Кричевський (1873 – 1952), архітектор, мистець, науковець, педагог, – це одна з набільш видатних постатей в історії українського мистецтва і науки. Його надзвичайні досягнення причинилися до піднесення української національної свідомости. Обдарований динамічним талантом, винахідливістю та працездатністю, Кричевський мав великий вплив на плеяду мистців, помітні внески яких в різні види мистецтва й науки сприяли розквіту української культури на початку 20-го століття. Кричевський – визнаний автор „національного українського стилю” в архітектурі та відомий як „основоположник сучасної української книжкової графіки”. Його зацікавлення були багатогранні: він значною мірою сприяв поширенню науки про українське народне мистецтво, проєктував сценічні оформлення та вирізнявся оригінальністю в мистецтві кінематографії.
Як один з головних організаторів та професорів Української академії мистецтв, відкритої 1917 року, Кричевський відграв велику ролю у плеканні нової ґенерації обдарованих українських архітекторів та мистців.
„В історії української національної школи образотворчого мистецтва Василю Григоровичу Кричевському належить особливе місце”, пише директор ґалереї „Зоря” Олександр Демко у вступному слові до каталогу виставки. Виставка картин Кричевського з колекції ґалереї якраз збігається з великою виставкою На Перехресті: Український Модернізм 1910 – 1930, яка експонується в Українському Музеї і яка одержала похвальні відгуки критиків, особливо в часописі Тhe New York Times. Поруч виставки На Перехресті картини Кричевського постають у контексті одного з найбільш цікавих та новаторських періодів мистецтва в Україні – періоду модернізму. І тому голос Василя Григоровича Кричевського резонує в лад з голосами українського мистецького світу раннього 20-го століття, зокрема таких відомих сучасників, як Давид Бурлюк і Олександра Есктер, та членів Академії мистецтв Олександра Богомазова, Абрама Маневича, Григорія Нарбута, Вадима Меллера, Казимира Малевича та ін.
Ґалерея „Зоря” видала ілюстрований каталог українською та англійською мовами, в якому вміщена обширна стаття д-ра мистецтвознавства Валентини Рубан-Кравченко, члена-кореспондента Академії мистецтв України, про складний життєвий і творчий шлях Василя Кричевського. В статті д-р Кравченко поділила картини на виставці на три тематичні цикли. Перший цикл – це картини, створені перед Першою світовою війною та в міжвоєнний період – час, коли зроджувалися приємні спогади мистця на рідній землі, які підтримували його дух під час тяжких переживань на імміґрації. Другий – це останні місяці Другої світової війни, коли треба було залишити рідний край і пуститися в дорогу, з якої не було вороття. В цьому циклі картин Кричевський передає свою тугу за батьківщиною, за Україною, в пейзажах, змалюваних з пам’яти. Третій цикл – це роботи з останнього місця його побуту, з Венесуели. Кричевський змальовував красу природи Венесуели та міські зображення міста Каракас, де жив у домі дочки і де помер 1952 року.
Чи то в мирний час, чи то в час тяжких обставин – пише д-р Кравченко – мистець відтворював те, що було найближче його серцю: сільські хати в обіймах дерев над тихими ріками України, розмаїття кольору неба над широкими зеленими степами, чар Кримських гір та безмежність синього моря. Д-р Кравченко пояснює, що хоча картини Кричевського малі розміром, їхні зображення монументальні і, як композиційно, так і в кольориті, досконалі,
Василь Григорович Кричевський був надзвичайно плодовитий в ділянці мистецтва. Вадим Павловський, який написав його біографію, твердить, що „за 55 років своєї мистецької діяльности в малярстві Кричевський створив коло двохсот великих образів, декілька сотень меншого розміру і декілька тисяч дрібніших”. На жаль, більшість його робіт пропала в пожежі, і тільки мала кількість зберігається в музеях, ґалереях і приватних колекціях”.
Кричевський, майстер різних малярських технік, писав свої роботи олією та аквареллю. В. Павловський пише: ’’Його образи, повні соняшного світла й повітря, віддають настрій моменту, у який мистець зумів схопити природу і водображати її пензлем. Гармонія світлих і прозорих барв, радісний, рідко-задумливий, настрій і певна інтимність характеризують майже всі його краєвиди. Давши такий опис, Павловський ставить Кричевського близько до імпресіонізму, хоча ’’він ішов своїм власним мистецьким шляхом”.
У виставковому каталозі Ольга Гнатейко, голова Управи Українського Музею, і директор Музею Марія Шуст вітають виставку: „Український Музей радо співпрацює з ґалереєю „Зоря” у представленні багатого мистецького доробку цього визначного мистця, основноположна праця якого в ім’я модернізму допомогла змінити обличчя української культури на початку 20-го століття”.
Завданням Українського Музею є ділитися багатством української культури із ширшою публікою. Музей організовує виставки із своїх колекцій або з позичених речей, уряджує освітні програми та співпрацює з іншими музеями, установами й організаціями, щоб якнайкраще представити обличчя української культури. Заснований у 1976 році, Український Музей з 2005 року розпочав ширшу діяльність у новозбудованому елеґантному великому будинку, який постав як свідок великої жертвенности української громади Америки з метою збереження української культурної спадщини.
Виставки в Українському Музею:
На Перехресті: Український Модернізм 1910 – 1930 до 29 квітня
Скульптура та ікона України. Історія врятування до 27 травня
Писанки: носії життя до 1 липня
Український Музей
222 Іст 6-та вул.
Нью-Йорк, НЙ
212 228-0110
е-пошта: info@ukrainianmuseum.org
веб-сторінка: www.ukrainianmuseum.org
29.03.2007 Grapheion
Stredoevropska galerie a nakladatelstvi has reassumed its last year`s project and released another yearbook summarizing intresting events in the space of graphic art and printmaking in 2006. We would like to introduce Grapheion no. 19 to you. ------ LEADING ARTICLE Where is Print Going? (Richard Noyce, Wales) GRAPHEION‘S THEME A year of Rembrandt: Rembrandt and his prints (Martin Royalton-Kisch, British Museum, London); The history of the Rembrandt house; exhibitions guide WORLD TREASURES Print Collections in the Bibliotheque nationale de France FROM THE HISTORY OF GRAPHIC ART The Print Collection of Ferdinand Columbus (Mark P. McDonald, British Museum, London) CONTEMPORARY SCENE Franz Gertsch (Achim Gnann, Albertina, Vienna); Achille Perilli (Elisabetta Cristallini, Afredo Nicastri, Italy) 2006 TOP EXHIBITIONS Picasso – Painting Against Time (Albertina, Vienna); Eye on Europe (MoMA New York); Andy Warhol: Popstars (Albertina, Vienna); Kiki Smith (Walker Art Center, Minneapolis) THE WORK – THE PERSONALITY – THE TIME Vlastislav Hofman’s Prints 1884–1964 ART ASSOCIATIONS The Association of Czech Graphic Artists Hollar WORKSHOPS PaperGraphica, New Zealand; Tabor Presse, Berlin ART SCHOOLS Rorke’s Drift, Republic of South Africa; Printmaking in Malaysian Universities; Traditions reinterpreted in the Japanese hybrid INTERNATIONAL PERIODICALS Print Quarterly CHRONICLE Competitions, Exhibitions 2006 AUCTIONS ----- 152 full-colour pages on glossy paper, A4 format, perfect bound ----- price: EUR 11 or US$ 14 per piece + shipping postage EUR 10 or US$ 13.20 per piece
or overseas airmail postage US$ 15.30 per piece ----- Grapheion, international review of contemporary prints, books and paper art has been published by the Central Europe Gallery and Publishing House in Prague, Czech Republic. This magazine comes out in Czech [ISSN 1211-6890] and English versions [ISSN 1211-6904] in A4 format on glossy paper. A single issue contains usually 88 full-colour pages, a double-issue 172 pages.
This magazine was released quarterly from 1997 to 2000 [issues nos. 0–16]. There was one special issue in 2002 [no. 17]. We made a 2005 yearbook [no. 18] and a 2006 yearbook [no. 19] covering the most interesting events in the field of printmaking.
----- www.grapheion.cz
06.01.2007 Олекса Васильович Грищенко (1883-1977)
The late works of the great masters have always had an air of liberty and maturity which dominated the world around them. They sum up and express the life of those endowed with a superior sensitiveness. This can be seen in the last productions of Titian, Rembrandt and Greco as well as in the music of Beethoven and Wagner.
We find something similar in the paintings of Alexis Gritchenko, which were executed since the last war. Gritchenko, who is now eighty years of age, has continued to develop his art and to maintain his vigorous style, in which he has so admirably depicted the tumultuous aspects of nature. Throughout a variety of countries this “vagabond of Ukrainia” as he calls himself, has drawn inspiration from the vast open spaces of the plain; from the geological forms of great mountains ranges; from the rhythmic movement of the great waters; from the changing shape of the clouds in their perpetual drift from one season to another, and from the vegetation that is constantly springing up into life.
Having never lost his youthful memories of the endless plains of the Dnieper, nor the flavour of the Slavonic earth to which he was always attached, Gritchenko with his extraordinary vitality never lived the nostalgic life of a refugee. He has a fraternal feeling for all the countries he has visited. In France he is in every respect at home, and he has also assimilated the natural beauties and the human characteristics of Greece, Spain, Italy as well as several of the eastern and northern lands. Born in the old world, he nevertheless succeeded in conquering the new. Welcomed by the USA in 1958, a Gritchenko Foundation was eventually set up there, to contain his paintings and writings where they await the time when someday they may return to his native land.
His art which is profoundly rooted in Russia is nevertheless remarkably universal in its appeal. He loves the Russian Icons of which he is a connoisseur, and has studied them attentively and retained something of their sumptuous colours, their ample and majestic style. He is too much of a painter to remain shut up in any of the historic styles, as is often the case with some of his countrymen. Abandoning his early oriental manner which he once defined as “flat surfaces, reversed perspectives, in a light immaterial style” he assimilated all the modern movements in Western art, the vivid chromatic style of the Fauves, the constructive architecture of Cubists, from these he took what was useful to him for his own lyrical vision of life, without being absorbed by them.
The intense blues of his mountains ranges are crystallizations of the earth, transformed by the atmosphere. From upright forms he evokes the mystical interior of a cathedral, where Faith floats high up above the miniature human figure. A worldwind of forms, which would, to-day, be called “gestual” evokes the powerful winds that blow through most of his paintings.
Even the houses, such as those of the Basque country with great red roofs, or those of Corsica and Spain huddled together in a solid mass; ships with bellowing sails, or peasants going about their daily work, seen along with all the other features which make up the immense play of life, the fragility of which, like vegetation, covers the rough surface of the globe.
The still-lives of Gritchenko are very much alive. They consist of common objects, of fiery-coloured flowers, especially wild flowers discovered in Provence or Limusin and gathered by the artist, or sea produce, ursins, shrimps, starfishes and lobsters of strange forms for which he has a strong predilection. In all of these one finds a continual strain of warm palpitating colour, powerful and all inclusive like nature itself. Before these sumptuous works one recalls the art of Rubens or Delacroix, or a phrase of Virgil or Baudelaire who also felt and evoked the inner soul of things.
In this way, Gritchenko painting goes far beyond the shallow researches and the pretentious simplifications of a purely intellectual order which os many of our contemporaries imageine to be new. Gritchenko’s art is united to the earth in a mystic marriage where all the sentiments and sensations take fire and invite us to share in a healthy joyful existence which the narrow utilitarian nature of modern life excludes. Invincible in its reaction to the social and technical sclerosis of our time, Gritchenko has rediscovered the real vocation of art which is to make humanity conscious of its greatness and high standing in the cosmos.
26.09.2006 Аукціони
Пропонуємо Вашій увазі наступні аукціони:
>>> Sotheby’s
The Russian Sale
28 Nov 06, London, New Bond Street
Sale L06111
>>> Christie’s
Russian Works of Art
29 Nov 06, London, King Street
>>> Bukowskis
International Autumn Auction
12 – 13 Dec 06, Helsinki
Sale 132
>>> Bonhams
Russian Sale
27 Nov 06, London, New Bond Street
Sale 14219
>>> MacDougall’s
Russian Art Auction
27 Nov 2006, London, St. James`s Square
>>> Boisgirard
Russian Painters
11 Oct 2006, Paris, Drouot Richelieu
(correction – moved to 20 Oct 2006)
>>> Tajan
Russian Art
21 Dec 2006, Paris, Espace Tajan
Sale 6663
Результати будуть опубліковані на artfira.com
З повагою,
Олександр Демко
Директор
27.03.2006 "Євроінтеграція через мистецтво"
- ЮНЕСКО запрошує взяти участь в проекті "Євроінтеграція через мистецтво". За інформацією звертатись ---ARS DOR Association
of. 109, 59/1 Calea Esilor str.
Chisinau, MD 2069, Moldova
Phone: +373 79574875; +373 22 759413
E-mail: ghenador@yahoo.com
Web: www.ghenador.com
14.03.2006 Новини арт ринку 2005 року
На перший погляд, мистецтво – це надто суб’єктивна і, до певної міри, ірраціональна цінність. Проте історія арт-ринку за останніх 100 років свідчить про те, що вартість творів мистецтва, як і вартість найбільш прогматичних інвестицій — таких, як, наприклад, золото чи нерухомість – є раціональною категорією. Ба, навіть більше: мистецтво як предмет капіталовкладення нерідко переважає інші інвестиції за багатьма об’єктивними показниками. Ось кілька прикладів.
У 1904 році французький фінансист Андре Левель переконав 12-х інвесторів перерахувати по 212 франків на конто нового фонду «Шкура Ведмедя» (La Peau de l’Ours), який відтак інвестував ці кошти в модерне мистецтво. Протягом 1904– 1914 рр. інвестиційний фонд купив понад 100 творів мистецтва, серед яких були й картини Пікассо та Матісса. Зрештою, 2 березня 1914 року всі придбані фондом твори були продані на аукціоні в паризькому “Отель Друо” (Hôtel Drouot), причому деякі картини було продано в десять разів дорожче від закупівельної ціни. Таким чином, кожен франк, інвестований учасниками фонду, приніс щонайменше три франки чистого прибутку.
Торік найгучнішою подією на світовому арт-ринку став продаж картини Пікассо “Хлопець із сопілкою” (Garcon á la Pipe) — у травні її було продано на нью-йоркському аукціоні “Сотбіс” за 104 мільйони доларів (до речі, попередній власник у 1950 році придбав цю картину за 30 тисяч доларів).
На доказ того, що вартість мистецтва має доволі об’єктивну сутність, професори «Стерн Бізнес Скул» при Нью-Йоркському Університеті Дзянпінг Мей та Майкл Мозес (Jianping Mei та Michael Moses) створили Mei/Moses Fine Art Index (www.meimosesfineartindex.org) – індекс цін продажу творів мистецтва. Цей індекс, що ґрунтується на результатах аналізу продажу 5000 творів мистецтва за категоріями “Імпресіонізм”, “Модерне мистецтво” та “Американське мистецтво” на аукціонах Лондона і Нью-Йорка протягом 1950—2001 років, наочно ілюструє динаміку розвитку арт-ринку за останні 50 років. Зокрема, згідно з цим індексом, в 2001 році вартість творів мистецтва зросла на 15%. За інформацією, отриманою з бази даних індексу продажів творів мистецтва www.artprice.com , у 2005 році вартість творів мистецтва, проданих на аукціонах Парижа, Нью-Йорка та Лондона, зросла на 19%.
Упродовж останніх кількох років значно активізувався ринок російського мистецтва, до якого зазвичай залучають також і доробок українських художників. Дебютувавши на західних аукціонах в 1974 році працями, створеними для театрів, уже в 1976 р. цей сегмент мистецтва зумів здобути собі постійне місце на арт-ринку. Ще донедавна російське та українське мистецтво були відомі на Заході головно завдяки середньовічним та бароковим іконам, декоративним предметам з ХІХ століття та творам авангардних митців, котрі працювали протягом 1910—1930 років. Проте останнім часом інтерес до російського мистецтва зріс нечувано. На ринку виставляються та продаються за астрономічно високими цінами роботи російських майстрів ХІХ та ХХ століть. Так, “Натюрморт з Квітами” Іллі Машкова, виставлений на лондонському аукціоні Сотбіс в грудні 2005 року лотом 154 із резервом в 200,00–300,000 фунтів стерлінгів, було продано за 2,136,000 фунтів стерлінгів (3,928,637 доларів). Картину “Одаліска” Бориса Кустодієва (лот 122 з резервом в 180,000-220,000 фунтів стерлінгів) в листопаді 2005 року було продано на лондонському аукціоні “Крістіс” за 1,688,000 фунтів стерлінгів (3,104,653 доларів). А картину «Абстрактний Пейзаж» українського художника Олександра Богомазова, яку два роки тому колекціонер придбав у одній із нью-йоркських галерей за 200,000 доларів, у грудні 2005 року було продано на лондонському аукціоні «Сотбіс» за 736,000 фунтів стерлінгів (1,353,687 доларів).
Окрім найбільших аукціонів «Сотбіс» та «Крістіс», твори російського та українського мистецтва пропонують лондонський «МакДугалс» (MacDougall’s), паризький “Тажан» (Tajan). Торік їх уперше почав продавати лондонський аукціон «Бонгамс» (Bonhams). Також доволі плідно працюють на цьому ринку аукціони «Bukowski» (Стокгольм), “Hagelstam” (Гельсінкі), а також київський аукціон “Антик Центр” та московський “Гелос”, який торік відкрив свою філію в Києві.
Петро Авін, один із найбільших колекціонерів російського мистецтва, в інтерв’ю з Костянтином Акіншею зізнався, що однією з найбільших помилок у його досвіді колекціонування стала відмова від придбання картини “Викрадення Європи” Валентина Сєрова, яку в 1999 році спадкоємці художника повернули з колекції Третьяковської галереї. Тоді Авін не купив цієї картини за 500,000 доларів, а відтак через два роки цей твір Сєрова придбав інший російський колекціонер, В’ячеслав Кантор, за 1,000,000 доларів. Тож тепер може минути багато років, перш ніж витвір мистецтва такого рівня знову з’явиться на ринку — зрозуміло, що вже за зовсім іншою ціною. Вочевидь, беззастережний принцип, яким повинен керуватись кожен колекціонер, — купувати витвір мистецтва, зважаючи не на його ціну, а на його вартість. І робити це слід сьогодні.
Олександр Демко, Нью Йорк, 2006
19.01.2006 18-28 Січня, 2006
Куратор Ліза Пол Страйтфельд досліджує форми Ієрос Гамос в сучасному мистецтві. Серед учасників виставки Антон Скорубський Кандінський (пра-правнук В. Кандінського) та Софі Матіс (внучка Генрі Матіса) - на фото біля картини Соціальний Еротицизм.
|
|